Степ являє собою рівнину, порослу трав'янистою рослинністю, яка межує з лісовими зонами та напівпустелями. Характерна особливість степів – покритий трав'янистою рослинністю простір з практично повною відсутністю дерев, який простирається в різні боки на сотні кілометрів. Залежно від географічного розташування, рослинності і режиму зволоження, степи поділяють на гірські, лугові та пустельні.
Степовій зоні характерна різка контрастність сезонів, яка має дуже чіткий режим зміни тепла та вологи. Особливість клімату степів – переважання вітряної погоди, спекотне або дуже спекотне та сильно посушливе літо, малосніжна, з сильними поземками, хуртовинами та тріскучими морозами зима. Тут можна спостерігати великий перепад денних і нічних, а також сезонних температур повітря: до +40 ° C влітку і до -40 ° C зимою.
Виживання в даній місцевості в великій мірі буде залежати від численних небезпек, які очікують людину. Зовні степ не такий страшний як гори або відкрите море, але він небезпечний і підступний. Непідготовлену людину тут чекає маса небезпечних сюрпризів: відсутність елементарного укриття від холоду і негоди, переохолодження від холодної ночі без багаття під відкритим небом, опіки від денного сонця, зневоднення, важке забезпечення харчуванням, особливо в зимовий час, та питною водою влітку. Тут легко можна заблукати і стати жертвою стихії, небезпечних отруйних змій і комах та диких хижаків.
Пересування в степу.
Пересуваючись по степу можна не зустріти жодної живої людини, не рахуючи птахів, що пролітають. При русі необхідно правильно розрахувати свої сили, в іншому випадку у Вас можуть початися проблеми: рясне виділення поту, спрага, втома, зневоднення. Тому рухатися необхідно рівномірно, в одному темпі, не роблячи зайвих різких рухів. Не можна йти до знемоги. Привали бажано робити через кожні 1,5 - 2 години руху на 15 хвилин.
При пересуванні в спеку, пекуче сонце може завдати чимало проблем. Нестерпна спека і брак води – ось головні вороги на цьому етапі. Тому одяг краще не знімати. Це дозволить зберегти вологу і не обгоріти на сонці. Одяг не повинен щільно прилягати, щоб була вентиляція тіла. Для цього розстібаються комір, манжети та послаблюється пояс. Щоб не отримати сонячний удар, голова, особливо потилиця, повинна бути покрита.
Коли обмежені запаси води, особливо в спеку, коли організм втрачає з потом багато рідини і зневоднюється, дуже важливо знизити потовиділення. Це можна досягти, захистивши себе від прямих сонячних променів за допомогою найпростішого сонцезахисного тенту, обмеживши фізичне навантаження в жарку пору доби. Крім цього, необхідно встановити добовий режим пиття, особливо, якщо запас води обмежений. Основну воду бажано пити вранці і ввечері, а на маршруті і коротких привалах через 1 годину пити по 100 г води, полоскаючи рот і роблячи маленькі ковтки з затримкою в роті.
Найнеприємніше в період руху, це коли піде дощ. У цей період піднімається вітер, температура повітря знижується, дощ стає льодовим. Сховатися у величезному степу, де немає жодного дерева, практично ніде. Щоб хоч якось сховатися від дощу, спускайтеся в низинні місця, максимально закриті від вітру. Можливо, там Вам попадуться чагарники, які будуть виконувати функції щита. Мойте на увазі, що при зливі в сухих балках може утворитися потік води, оскільки площа їх водозбору дуже велика. Ознака такої небезпеки- вимите, без рослинності, дно.
Пересуваючись в степу, озбройтеся за можливості палицею з рогаткою з одного боку та уважно дивіться під ноги, тому що невід'ємною частиною степу є рептилії. Один з яскравих представників степових рептилій – жовтобрюхий полоз. Це іноді двометрова, досить товста і велика, з неймовірною агресивністю змія. Неотруйний. Жовтобрюхого полоза можна побачити на кам'янистих схилах, які добре прогріваються сонцем. Ще одна змія, характерна для степу – гадюка. Її притулком служать занедбані нори дрібних гризунів. Гадюка полює, в основному, при настанні сутінків і вночі, в спекотні денні години гадюка гріється під сонцем на кам'яних схилах. Побачивши людину вона намагається сховатися, а якщо по необережності занадто наблизитися до гадюки, вона відразу накинеться. Отруйна.
Як влітку, так і взимку при русі в степу потрібно подбати про свої очі. Влітку на них впливають промені палючого сонця, а взимку – яскраво білий колір снігового покриву. Це може привести до сліпоти. Щоб цього уникнути, необхідно виготовити окуляри з щільних підручних засобів, тільки замість скла зробити щілинні або у вигляді знаку "+" прорізи, які промазати сажею від багаття. Якщо нема з чого зробити окуляри, тоді намажте сажею навколо очей.
Взимку в степу важко пересуватися без лиж і снігоступів. Снігоступи можна досить швидко зробити при наявності гілок або палиць. Вантаж теж зручніше перевозити за собою на санчатах або волокушах, ніж нести на собі. Намагайтеся рухатись по засніженому степу з мінімальним вантежем, оминайте низини, а зупинившись, утеплюйтесь і дотримуйте тепловий баланс. При перших ознаках заметілі, негайно шукайте місце і обладнуйте укриття типу "снігової печери". Майте на увазі, що буран в степу може безперервно продовжуватись кілька діб, на протязі яких ви навряд чи зможете покинути укриття.
Орієнтування в степу.
Монотонність пейзажу степу ускладнюють орієнтування. Тому саме ідеальне при орієнтуванні в степу – наявність карти і компаса. Коли компаса немає, його можна виготовити з підручних засобів. Але, коли взагалі нічого немає, тоді основними і найнадійнішими орієнтирами в степу є зірки, Місяць і Сонце.
Крім Сонця, Місяця і зірок, в степу можна орієнтуватися по рослинах. У південних степах широко поширена така рослина, як латук. Це дворічний бур'ян з кошиками жовтих квітів, які вертикально розташовані на стеблі рівномірно на всі боки.Якщо латук зростає на вологих або затінених місцях, тоді листя на стеблі розташовуються як зазвичай і служити орієнтиром не можуть. Але, коли латук зростає в умовах сухої та відкритої місцевості, тоді листя на стеблі звернені фронтально (площинами) в напрямку схід - захід, а ребрами – вказують напрямок північ - південь. Листя латуку порівняно точно вказують сторони горизонту, тому рослина отримало назву "степовий компас".
Коли на шляху зустрінеться дикий соняшник, не забувайте, що він "стежить" за сонцем. За соняшником можна орієнтуватися в степу навіть в похмуру погоду. Кошик квітучого соняшнику рано вранці звернений на схід, опівдні – строго на південь, увечері – на захід, а вночі його кошик займає вертикальне положення.
Напрямок руху часто дозволяє витримувати вітер. Визначивши, в якій бік треба йти, відчуйте напрямок вітру на своєму обличчі. Як правило, на протязі кількох годин вдень або вночі вітер не змінюється. Вийнятком є ранок та вечір.
Як добути воду в степу.
Річок і озер в степах мало, більшість влітку пересихають, підземні води залягають глибоко. Пошук води в степу важкий, але не безнадійний. Перш за все, необхідно шукати в цих районах ознаки води: напрямок польоту птахів, розташування рослинності, напрямки звірячих стежок, що сходяться. Також на близькість ґрунтових вод іноді вказує роїння мошок і комарів, які можна спостерігати після заходу сонця, яскраво-зелені плями рослинності серед степу.
Чим глибше улоговини між височинами, тим більше шансів знайти в низині старе висохле русло або занедбаний пастуший колодязь. Випасаючи худобу, пастухи залишають після себе невелике заглиблення в землі, що колись служило водопоєм. Вода в таких місцях може перебувати орієнтовно на глибині півметра. Знайшовши таке місце, спробуйте ґрунт. Якщо ґрунт вологий, починайте копати. Коли з'явиться перша вода, зупиніться і почекайте, щоб вода почала збиратися. Для того, щоб вода була чистіша, необхідно кілька разів її вичерпати та вилити. Вода на смак буде трохи солонувата, тому без кип'ятіння її краще не пити, а полоскати рот.
Якщо ж цих джерел води знайти не вдалося, тоді запаси води можна поповнити за допомогою збору роси, яка рясно випадає в ранкові години, або за допомогою викопаного в землі сонячного конденсатора.
Багаття в степу.
Для багаття в степу використовують в основному хмиз і сухий послід тварин, який служить основним видом палива і дає сильний та добрий вогонь. При заготівлі хмизу гілки не рекомендується збирати в темний час доби, тому що в цей період зростає ймовірність контакту в густому чагарнику з небезпечними павуками, що виходять на поверхню зі своїх нір у нічний час.
Якщо при зборі посліду тварин Ви побачите, що його стає багато в одному місці, значить, тут пасеться багато тварин і десь поруч можуть бути люди або джерело води.
Як облаштувати нічліг.
Одна з проблем виживання в степу – дуже складно знайти укриття. В першу чергу, укриття в степу повинно захищати від вітру та холоду, а також від комах, хижих тварин і отруйних змій, зберігати можливість підтримки вогню і тепла тіла людини. У зв'язку з цим укриття повинно бути невеликим.
В степу місце для укриття необхідно вибирати з урахуванням рельєфу місцевості (низин, ярів, балок і т.д.). Краще робити стоянку в балці або за пагорбом. Це допоможе захиститися від вітру, особливо в холодну погоду. У суху і теплу погоду можуть загризти комарі, тому краще розташовуватися на підвищенні, що продувається з усіх боків. Якщо Вам пощастить і Ви знайдете природне укриття або натрапите на занедбаний будиночок пастухів, тоді це заощадить сили і час. Але не поспішайте радіти, тут Вас можуть очікувати павуки і кліщі, які можуть бути отруйними.
Звичайно, в добру, теплу літню ніч для людини відпочинок під відкритим небом приносить тільки задоволення, але в дощову ніч пробути під відкритим небом, а тим більше ночувати, не зовсім приємно. Грози в степу відрізняються високою частотою ударів блискавки в землю і практично неможливістю сховатися на відкритому степовому просторі. Якщо все ж Вам доведеться ночувати влітку під відкритим небом в сильну грозу, тоді ні в якому разі не можна розташовуватися під великими деревами, особливо які стоять самотньо, а також на висотах місцевості, в які найчастіше б'є блискавка. Тому Вам доведеться шукати укриття на низинних, максимально закритих від вітру ділянках.
Для влаштування і обладнання найпростішого укриття в степу найкраще використовувати плащ-палатку. Але, якщо її немає, тоді замість неї можна використовувати шматок поліетиленової плівки або гілки кущів, з яких можна швидко зробити навіс або захисну стінку від дощу та вітру. За найменшої можливості розташуйте місце ночівлі вище землі, це частково врятує Вас від небезпечних комах та змій.
Щоб уникнути можливого укусу тварин, павуків та рептилій, не слід пхати руки в нори та інші заглибини в землі, під каміння, збирати вночі хмиз, зупинятися і влаштовувати ночівлю поблизу нір, де найбільш висока ймовірність скупчення всіляких комах. Не рекомендується розкидати на ніч речі, в які можуть заповзати змії та комахи. Перед сном уважно оглядайте та струшуйте "ліжко". Під час ночівель рекомендується упакувати в наплічник спорядження та всі речі, які не беруть участі в процесі сну. Наплічник кладеться поруч, а при необхідності, може виконувати функцію вітрозахисної стінки. Черевики краще зняти і залишитися в шкарпетках, так швидше можна почути, коли почнуть мерзнути ноги або якщо якимось чином уві сні підсунешся до вогню. Черевики кладуться підошвою вгору з метою запобігання потрапляння всередину дощу, снігу чи роси. Предмети першої необхідності зберігаються всередині черевиків. Ніж, сокиру можна покласти поруч. Одяг та взуття зранку, перед тим як одягти на себе, ретельно витрусіть. В разі, якщо вночі відчуваєте, що вночі по вас щось повзає, зберігайте нерухомість.
У зимовий час непоганим короткочасним укриттям можуть служити снігові печери і ями. Вони дозволяють економити час. Для влаштування печери в кучугурі або на схилі, у напрямку знизу- догори викопують тунель довжиною близько 1 м, який потім розширюють в сторони, роблячі горизонтальну площадку. Похиле розташування ходу забезпечить Вам збереження тепла та відток вуглекислого газу, який важчий за повітря. У разі сухого сипучого снігу краще обладнати снігову яму.
Для побудови снігової ями з сухого сипучого снігу потрібно по периметру майбутніх стін устромити міцні гілки на відстані 20-30 см одна від одної, які зовні і зсередини закидати снігом, утворивши нахилені стіни. Зверху для кращої теплоізоляції яму накрити каркасом з жердин, гілок або плащ-палаткою (брезентом) і засипати снігом. До таких ночівель необхідно дуже добре готуватися і вести постійний самоконтроль.
Коли починається завірюха, необхідно якомога швидше від неї сховатися. У такій ситуації навіть просте, але швидко зведене укриття набагато краще, ніж міцне і яке довго споруджується. Пам'ятайте: вітер Ваш ворог !!! У пургу Ви завжди зіб'єтеся з шляху та отримаєте швидке переохолодження з усіма наслідками.
Чим харчуватися в степу.
Вирішивши питання з водою, вогнем та укриттям, Ви можете оглянути околиці в пошуках їжі. Знайти їжу в степу, особливо в літню пору, можна завжди, якщо придивитися до її мешканців.
В степу мешкає велика кількість гризунів: ховрахів, хом'яків, полівок, мишей і багатьох інших. Багато в степу і хижаків: степових вовків, лисиць, тхорів, горностаїв, куниць, їжаків. В якості укриття більшість тварин степу використовують нори, які не тільки захищають їх від небезпеки, але й допомагають врятуватися від несприятливих погодних умов. З наближенням зими життя в степу завмирає. Більшість гризунів, їжаки, рептилії і комахи впадають в сплячку на весь холодний період, перебуваючи в своїх норах.
Уважно дивлячись під ноги, можна помітити нору ховраха. Особливість будівництва житла ховраха полягає в тому, що у однієї норки буде кілька входів. Спіймати ховраха непросто. Його можна зловити тільки якщо залити нору великою кількістю води (близько 2-х відер) або викурити димом. Спочатку огляньте нору навколо і визначте, скільки у неї виходів. Заблокуйте всі виходи, крім двох. В один Ви будете лити воду, а з іншого – ловити ховраха, тому на ховраха краще полювати удвох. Так само полюють і на мишей, але їх нора набагато менша, з, максимум, двома виходами і для того, щоб спіймати мишачий виводок, достатньо 1 л води. За відсутності води для полювання на гризунів використовують метання каміння та силки, встановлені на норах.
Крім тварин в степу є і окремі особини птахів, які характерні тільки для цієї місцевості: куропатки, жайворонок, звичайна пустельга (степовий сокіл), степовий орел. Багато птахів в степу через відсутність дерев гніздуються на землі, тому уважно дивіться по сторонам і прислухайтеся. Якщо побачити, наприклад, птаху, що злетіла, можна пошукати її гніздо. Під час гніздування вони менше бояться людини. Завдяки цьому їх легше зловити навесні і влітку. Також Ви можете виявити їх пташенят або яйця. Яйце можна їсти тільки тоді, коли ви пересвідчилися, що воно всередині живе. Інакше отримаєте смертельне отруєння. Птахи зазвичай гніздяться на обривах і в заростях. Куропатки взимку ловляться дуже простим способом: ямкою в снігу з зальодьонілими краями під кутом, яку можна виготовити за допомогою пляшки з гарячою водою, в місцях їх скупчення. До ямки закидаються зерна рослин та будь- які яскраві папірці, нитки та ін. За пару годин Вам залишиться пройти і повитягати куропаток з ямок. За наявності довгого прута (до 3 м), куропаток можна просто збивати ним в повітрі, як влітку, так і взимку.
Також не можна забувати і про комах. Коники та сарана, яких досить багато в степу, – прекрасний протеїн. Ловити їх не складно. Засвоюється лише тільки тушка, а лапки, крила і голова можуть викликати подразнення шлунка. Коників обов'язково потрібно варити або смажити, щоб знищити паразитів, що знаходяться на них.
Змії- чудове та смачне м'ясо, але остерігайтеся самі стати здобиччю. Пам'ятайте- навіть відділена від тіла голова змії кілька годин живе і може вас вкусити. Шкіра змії згодиться на ємність під воду та в інших цілях. Але майте на увазі: на запах самиці змії можуть приповзти самці, з досить великої території.
Гриби влітку досить поширені, але в дуже обмеженому числі видів. У більшості- дощовики, печериці та луговий опеньок. Якщо Ви гарантовано не знаєте грибів- не беріть їх.
Якщо влітку в степу виникає проблема з водою, то взимку з'являється проблема з їжею. Не обов'язково все буде проти Вас. Шукайте місця зимівлі ховраха, мишей, а також куропаток і зайця.
Завжди треба пам'ятати, що гинуть у більшості випадків ті, хто не бореться за власне життя.
