Вічний друг, вічний ворог. ч.1


Ніхто не буде сперечатися, що одним з найдавніших супутників людини є ніж. З того часу, як якійсь троглодит порізав пальці уламком каменю, він знайшов йому використання- і господарське, і бойове. Неможливо уявити собі сучасну людину, яка би не використовувала ніж щодня.
Ніж- головний інструмент для виживання в будь- яких умовах.
Яким він повинен бути?

По- перше, міцним, по- друге, гострим. Це зрозуміло. Але трошки зупинимся на конструкції.

Всі сучасні ножі діляться на дві групи: з фіксованим клинком та складні.
Переваги першої: надійність.
Переваги другої: компактність.
Якщо ще сто років тому на людину без ножа дивилися, як на неповноцінну, то зараз на вас так само подивляться, якщо ви будете ходити по місту з ножем на поясі. Тому найбільш поширені в наш час складні.

Особисто я вважаю: ніж повинен бути з собою завжди. Нещодавно в черговий раз виручив- треба було відрізати метр мотузочки, прив'язати вуличну парасолю при сильному вітрі. А у вуличній кав'ярні навіть ножа не було. Сміх і гріх. Але на дівчинку за прилавком дивитися було зовсім не смішно.

Звичайно, в природних або екстремальних умовах більш пасує ніж з фіксованим клинком.

Про нього й поговоримо.
На фото: легендарний ніж розвідника НР-40, він так само "десантна фінка", так само "чорний ніж" та ін. Повсякденний, інколи й бойовий, інструмент солдатів 2-ї світової.

До речі, довжина клинка всього 152 мм (6 дюймів), на відміну від розрекламованих "РЕМБО- найфів" довжиною півметра, з непотрібними пилками і ракетами в руків'ї.

1. Клинок. Клинки бувають з односторонньою, двосторонньою, двосторонньою до половини заточкою. Двостороння для вашого ножа не потрібна- спробуйте загострити ним деревяного списа або почистити картоплю. За цілість ваших пальців не поручуся. А от заточка обуху до половини дозволить відкривати консерви, цинки з боєприпасами, полірувати нігті, виготовляти ложки з дерева, ще багато іншого,  зберігаючи основне лезо гострим. Щоби при цьому пальці не ковзнули на лезо, для них потрібен упор-

2. Гарда. Характерна більше для бойової зброї, де на неї ще й сприймають удари зброї противника. На сучасних ножах майже не використовується, оскільки замінена спеціальною формою руків'я з упорами для пальців.

3. Руків'я буває пряме (продовження вісі леза), що дозволяє тримати ніж прямим і зворотнім хватом в бою, або нахилене, що забезпечує більше зусилля при різанні. У будь- якому випадку бажано, щоби суцільна сталь клинка проходила до завершення руків'я- це забезпечить максимальну міцність ножа. Оскільки ніж в руці ви носити постійно не будете, для їого безпечного перенесення використовуються

4.Піхви. Вони повинні забезпечувати надійне кріплення ножа до пояса, наплічника, передпліччя та ін, швидке діставання ножа будь- якою рукою, в той самий час не допускаючи його самовільного випадіння. Дуже не раджу м'яких- шкіряних або синтетичних. Наприклад, був свідком, коли людина пробила собі стегно власним ножем, просто присівши. Ніж був у шкіряних піхвах. Піхви повинні бути жорсткими- дерево, метал або пластик.


І що, ви впізнали ніж? В Америці це "Боуи", в нас "Фінка". Так, вони різняться довжиною та товщиною клинка, способами заточування, балансом та ін, ін, ін. Але загальна конструкція та форма цих ножів, як і багатьох інших, розроблених на протязі століть, в різних країнах, тільки підтверджує- вона близька до ідеалу для універсального ножа виживання.